У цій системі особливо важливу роль виконують соціальні інститути — досить стійкі форми організації та регулювання спільної діяльності людей. Специфіка соціальних інститутів, звичайно ж, в основному визначається типом суспільства, в рамках якого вони функціонують. Проте існує і спадкоємність в розвитку різних інститутів. Наприклад, інститут сім’ї під час переходу від одного стану суспільства до іншого може змінювати якісь функції, але сутність його залишається незмінною.
І сьогодні в статті розберемо докладно питання, що таке соціальні інститути, які їхні функції, типи, а також наведемо приклади. Як уже говорилося, цю функцію виконує сім’я, але тільки частково. Це дуже складний процес, що потребує великих матеріальних витрат, часу, професійних можливостей. Сім’я не в змозі забезпечити повним обсягом знань, навичок, умінь, котрих потребує сьогодення.
Звуження кола статевих партнерів привело до виникнення розвиненішої форми сім’ї — пуналуальної. Серед багатьох соціальних інститутів (політичні, економічні, соціально – культурні і т.д.) важливістю у врегулюванні статевих відносин, народженні та соціалізації дітей вирізняється інститут liverpoolfc.com.ua сім’ї. Спенсер вважав, що соціальні інститути (інституції) є каркасом суспільства і виникають внаслідок процесу диференціації суспільства. Соціальний інститут в широкому сенсі слова – це система цінностей, норм і зв’язків, які організовують людей для задоволення їхніх потреб.
Автори теорії людського капіталу (Андерсон, Хелсі, Флауд) вважають, що освіта — це капіталовкладення в майбутнє людини, яке згодом зможе дати зиск. На їхню думку, витрачені в минулому зусилля обов’язково будуть винагороджені в майбутньому. Відтак статус дорослої людини зумовлюється кількістю і якістю капіталовкладень у процес її освіти. Соціальний інститут — стійкий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, настанов, що регулюють різні сфери людської діяльності і організують їх в систему ролей і статусів, що утворюють соціальну систему. Таке розділення соціального інституту властиве працям із структурно-функціонального аналізу. Соціалізація — процес становлення особистості, засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих суспільству, до якого він належить.
Організація означає якусь діяльність по виробленню нових норм, налагодженню стійких зв’язків, та також по координації зусиль окремих членів соціальної групи. Ця діяльність краще всього характеризується словами «організовування». Така типологізація не є повною та єдиною, але включає основні з них, які окреслюють регулювання основних суспільних функцій. Однак стверджувати те, що всі ці інститути відділені – не можна. Обов’язковою установкою у шкільному навчанні є проекція на духовність особистості.